- навернений
- наве́рнутий, -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до навернути. || у знач. прикм. || у знач. ім. наве́рнений, -ного, ч. Той, хто змінив віросповідання.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
навернений — на, не, Пт. Навернений, повернутий в попередній стан. Навернений грішник веце вартат як праведник … Словник лемківскої говірки
навернений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
бут — I у, ч. Будівельний камінь, що використовується головно для фундаменту. II у, ч., діал. Молода зелена цибуля. III а, ч., іст. За часів набігів ординців на Україну – бранець, силоміць навернений у мусульманство … Український тлумачний словник
навернутий — див. навернений … Український тлумачний словник